Антикорупційний ресурсний центр
English На головну ВХІД
Спонсори:
USAID
Rule of Law Initiative

Антикорупційна експертиза

Структура інформації про здійснений аналіз чинного законодавства та виявлені корупціогенні чинники

Структура інформації

про здійснений аналіз чинного законодавства

та виявлені корупціогенні чинники

 (на виконання доручення Прем’єр-міністра від 15.09.2010 р. № 55869/1/1-10)

 

1. Надається узагальнена статистична інформація щодо кількості опрацьованих нормативно-правових актів  (зазначається їх кількість з розподілом на Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази органу виконавчої влади); підсумовується кількість актів, у яких виявлено корупціогенні чинники.

2. Заповнюється таблиця проаналізованих нормативно-правових актів за такою формою:

 

 

№ п/п

Назва нормативно-правового акта, редакція норми, яка містить корупціогенний чинник

Характерні ознаки  та назва корупціогенного чинника

Наслідки застосування корупційної норми

Рекомендації щодо усунення корупціогенного

чинника

1

2

3

4

5

 

 

У випадку, якщо нормативно-правовий акт не містить корупціогенних чинників, у таблиці зазначається тільки його назва та ставляться прочерки.

 

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ КОРУПЦІОГЕННИХ ЧИННИКІВ

Завантажити документ українською мовою

Статистика проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів станом на 29 вересня 2010 року

 

Статистика проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів станом на 29 вересня 2010 року

 

Станом на 29 вересня експертами Бюро з питань антикорупційної політики проведено антикорупційну експертизу щодо 269 проектів нормативно-правових актів, серед яких за результатами проведеної антикорупційної експертизи корупціогенні чинники виявлено у 74 проектах (27,5%), у 161 не виявлено корупціогенних чинників (59,8%).

Завантажити документ українською мовою

Методологія проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів

 

Постанова КМУ №1346 "Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів"

Завантажити документ українською мовою

Порядок проведення антикорупційної експертизи ПКМУ №1057

 

Постановою Кабінету Міністрів від 8 грудня 2009 р. № 1057 «Питання реалізації державної антикорупційної політики» визначено Порядок проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.

 

Даним порядком визначається, що антикорупційній експертизі підлягають проекти Законів України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, та центральних органів виконавчої влади.

Завантажити документ українською мовою

Стан Антикорупційної експертизи на 10 березня 2010 р.

 

 

 

Постановою Кабінету Міністрів від 8 грудня 2009 р. № 1057 «Питання реалізації державної антикорупційної політики» визначено Порядок проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів .

Даним порядком визначається, що антикорупційній експертизі підлягають проекти Законів України, акти Президента України, кабінету Міністрів України, та центральних органів виконавчої влади.

Основними завданнями антикорупційної експертизи є визначення наявності чи відсутності корупціогенних чинників та надання рекомендацій стосовно їх усунення.

Проведення антикорупційної експертизи розпочато з листопада 2009 року. Всього, за цей період, станом на 10 квітня 2010 р. було проведено та підготовлено висновків антикорупційної експертизи щодо 57 проектів нормативно-правових актів. Зокрема, за результатами проведеної антикорупційної експертизи підготовлено 31 позитивний та 26 негативних висновків.

Серед виявлених корупціогенних чинників головне місце займає такий чинник, як надмірне розширення дискреційних повноважень посадових та службових осіб державних органів, які дозволять цим особам приймати рішення на власний розсуд. Серед основних корупціогенних чинників, які найбільше зустрічаються у проектах, також слід відмітити:

1.     встановлення завищених вимог до фізичної чи юридичної особи, які перешкоджають реалізації прав, свобод і інтересів (невичерпні переліки; обсяг необхідної інформації занадто обтяжливий);

2.     відсутність адміністративних процедур (при визначені порядку надання дозволу не визначена процедура );

3.     хибність цілей та пріоритетів розробки проектів нормативно-правових актів.

Згідно з Регламентом Кабінету Міністрів України (пункт 14 § 66) у разі коли за висновком антикорупційної експертизи проект акта містить корупціогенні чинники, такий проект доопрацьовується і повторно вноситься на розгляд до Кабінету Міністрів з мотивуванням ступеня врахування викладених у висновку рекомендацій. Такий проект акта після опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів передається повторно Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики для проведення антикорупційної експертизи.  Проте, на повторну антикорупційну експертизу надійшло лише 7 проектів актів із 26, що свідчить про неналежне виконання центральними органами виконавчої влади вимог вищезазначеного Регламенту. Разом з цим, за результатами проведеної повторної антикорупційної експертизи семи проектів нормативно-правових актів було підготовлено 5 повторних негативних висновків.

Запровадження антикорупційної експертизи – є ефективним механізмом у державі, який дозволяє якісно аналізувати документи на предмет наявності корупціогенних чинників, вилучаючи з проектів нормативно-правових актів відкритих чи завуальованих подвійних тлумачень, не дозволяючи проявлятися новим корупційним чинникам.  

 

Завантажити документ українською мовою Завантажити документ англійською мовою
сторінки 1