Антикорупційний ресурсний центр
English На головну ВХІД
Спонсори:
USAID
Rule of Law Initiative
Новини

Антикорупційний дефолт

«Я сподіваюся, що нам удасться нарешті проводити ефективну державну політику боротьби з корупцією, яка сьогодні загрожує національній безпеці нашої держави... Ми вже отримали експертні висновки організації GRECO. Загалом, ці висновки містять оцінку позитивну».

 

Віктор Янукович на засіданні Національного антикорупційного комітету, 20.10.2010

 

 

У країні, де найвигідніший бізнес — не виробництво і торгівля, а податкова, митниця, дружба з Сашком Януковичем або Льошею Азаровим, керівництво адміністрацією президента, Кабміном і «єнакієвським» угрупованням, — розмови про боротьбу з корупцією, звісно, вже давно перетворилися на нудний ритуал. Ритуал, призначений для західних дипломатів, для того, щоб сім’ї та банківські рахунки українських лідерів почувалися в Європі як удома і не створювали негативного іміджу в цивілізованому суспільстві.

Якщо ж говорити про зміст боротьби з корупцією в Україні, то, за всіма формальними ознаками, нашій державі можна оголошувати повний антикорупційний дефолт. Принаймні дефолт загрожує всім заявам про боротьбу з корупцією, зробленим президентом Віктором Януковичем із часу його інавгурації. Досить порівняти організацію боротьби з корупцією до приходу Януковича і тепер, майже через рік його активної праці.

1. Антикорупційний пакет законів, який мав набрати чинності ще з 1 січня 2010 року, на цей час скасований взагалі. Альтернативний законопроект, поданий Януковичем, пройшов тільки перше читання, і надійде на розгляд профільного парламентського комітету лише 2 лютого. Коли законопроект буде ухвалено в цілому, і в якому вигляді, вже ніхто не наважується прогнозувати. Та це й не так важливо: як уже писало DT.UA, законопроект втратив найбільш принципові норми, і насамперед норму про обов’язкове декларування витрат державними службовцями.

2. Ліквідовано структури, які координували розробку і впровадження антикорупційного законодавства, — урядового уповноваженого та Бюро з питань антикорупційної політики. Нагадаємо, створення цих структур було пов’язане з виконанням Україною своїх міжнародних зобов’язань перед Радою Європи. Ніякою адмінреформою скорочення цих інститутів пояснити не можна. Таким чином, влада продемонструвала повне нехтування багатолітньою взаємодією між Україною та Європейським Союзом. Це свідчить про те, що влада свідомо ставить хрест на довгострокових програмах європейської інтеграції України. Створення національного антикорупційного комітету жодною мірою не може компенсувати цю ситуацію. Оскільки НАК виступає як суто іміджевий проект, під який досі не розроблено навіть елементарного положення про порядок роботи. Більше того, невідомо, коли НАК збереться наступного разу: в АП кажуть, що цей проект уже вичерпав себе і втратив актуальність.

3. Протягом року президент так і не виконав свого зобов’язання розробити й ухвалити Національну стратегію протидії корупції. Коли цю стратегію буде ухвалено — невідомо. Прогнозів немає, проекту немає, і для влади це питання пріоритетним не є.

4. Не дивно, що антикорупційний дефолт призвів до дефолту і в зовнішній політиці. Відмова Чехії видати Україні обвинувачуваного в карних злочинах екс-міністра Б.Данилишина — оглушливий ляпас усім європейським ініціативам В.Януковича. Європа перестала довіряти Україна як державі, здатній здійснювати хоч трохи законну правоохоронну діяльність. Європа визнала фарсом антикорупційні процеси, які веде влада проти чиновників уряду Ю.Тимошенко.

5. І по суті явища: за минулий рік влада не тільки централізувала всі корупційні побори в усіх державних установах, а й надала вимаганням чиновників системного і незворотного характеру. Навіть найбільші іноземні інвестори не можуть без відкоту від 20 до 50% повернути законно нарахований і оформлений податок на додану вартість. Для низки товарів категорій продуктів харчування і ширвжитку запроваджено обов’язкові норми корупційних зборів на митниці та в Службі безпеки.

 

Президент Янукович неодноразово посилався на позицію GRECO — Групи держав проти корупції Ради Європи, яка проводить моніторинг виконання антикорупційних зобов’язань України. Про те, яку оцінку Україні дає тепер GRECO, в інтерв’ю DT.UA розповів голова GRECO Драго Кос.

 

— Ваша оцінка факту скасування українською владою узгодженого з GRECO антикорупційного пакета законів та викликаного цим чергового перенесення набуття чинності новим антикорупційним законодавством України, а також ліквідації Бюро з питань антикорупційної політики та Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики? Чи були ці зміни узгодженні з GRECO?

 

 — У Звіті про виконання Україною рекомендацій, затвердженому в травні 2009 р., GRECO визнала створення Бюро з питань антикорупційної політики свідченням того, що Україна „відкрита для розвитку і впровадження реальної антикорупційної політики“. Крім того, міжнародні експерти відзначили: прийняття так званого антикорупційного пакета є важливим кроком у правильному напрямку. Це була остання інформація, яку GRECO отримала від України. Скасування пакета та ліквідація Бюро з питань антикорупційної політики можуть свідчити про важливий і прикрий крок у неправильному напрямку — якщо найближчим часом не буде знайдено кращого виходу з ситуації із законами та Бюро. Але час швидко спливає…

 

— Як ви ставитеся до того, що в проекті нового антикорупційного закону, внесеного президентом, немає норми про відповідальність юридичних осіб приватного сектору?

 

 — Юридичні особи повинні нести відповідальність за корупційні правопорушення. Багатьма міжнародними конвенціями, повноправною учасницею яких є Україна, передбачено, що ця норма — обов’язкова. Таким чином, відсутність належного регулювання зазначеного питання ставить під сумнів реальну волю країни виконувати свої міжнародні зобов’язання і, безперечно, сприятиме ухваленню висновку GRECO, що найважливіші рекомендації не були виконані.

 

— Згідно із законопроектом президента, за доведений факт корупції розміром до 5,5 тис. доларів (45 тис. гривень) можливе призначення санкції у вигляді адміністративного штрафу на суму 200 доларів (1700 гривень). При цьому правопорушник може не звільнятися з посади. Чи є в якійсь країні Європейського Союзу така санкція за корупційні правопорушення?

 

 — Міжнародні конвенції і GRECO прагнуть до «ефективних, переконливих та адекватних» санкцій за кримінальні правопорушення у сфері корупції. У країнах — членах GRECO побутує стала практика, відповідно до якої санкції у вигляді позбавлення волі фізичних осіб на певну кількість років (зазвичай п’ять і більше) розглядаються як задовільні для виконання зазначених міжнародних зобов’язань. До того ж я не знаю країн, у яких покарання за корупційні правопорушення були б лише у вигляді штрафу.

 

— Згідно з антикорупційним законом, поданим президентом України В.Януковичем, в Україні навіть доведений факт хабарництва не є підставою для суду конфіскувати майно корупціонера. У новому законопроекті президента також немає норми про конфіскацію майна правопорушника. Як ця проблема вирішується в інших країнах GRECO?

 

 — Одним із базових правил будь-якого відомого мені кримінального законодавства є правило, згідно з яким ніхто не може зберегти прибуток, отриманий шляхом вчинення кримінального злочину, — в оригінальній формі або у формі його відновної вартості. Це також є вимогою будь-якої міжнародної конвенції у сфері кримінального законодавства. Не лише країни Європи запровадили такі заходи багато років тому. Нині дедалі частіше країни впроваджують у життя рішення, згідно з якими в тому разі, коли йдеться про певне кримінальне правопорушення, конфіскація майна дозволяється ще до рішення суду. Дедалі більше країн успішно змінюють процедуру доведення звинувачень щодо доходів, отриманих злочинним шляхом.

 

— Українська влада видалила з проекту антикорупційного законодавства норму про специфічну перевірку майна, доходів та витрат близьких осіб державних службовців. Якщо у бідного українського чиновника заможні дружина та діти, структура їхнього добробуту приховується від суспільства. Як ставиться GRECO до ліквідації цієї антикорупційної норми?

 

 — Це не суворо встановлена норма. Деякі країни мають серйозні проблеми зі своїми конституційними судами при автоматичному впровадженні таких зобов’язань для родичів державних службовців. Але навіть у тих випадках, коли конституційні суди відмовляють в автоматичному запровадженні таких норм, завжди є можливість проводити спеціальну перевірку родичів чиновників, коли існують обґрунтовані ознаки того, що чиновники приховують своє багатство під іменами родичів. Такі системи функціонують, і я не знаю країни, в якій би не було можливо, принаймні через виконання не дуже складних процедур, перевірити фінансово-майновий стан родичів посадових осіб.

 

— Чи є, на ваш погляд, боротьба з корупцією державним пріоритетом в Україні?

 

 — GRECO і Рада Європи поклали багато зусиль та фінансових коштів на підтримку України в боротьбі з корупцією. Протягом багатьох років ми так і не отримали результатів, на які очікували. Ми розуміємо проблеми країни, але й усвідомлюємо, що можна було б набагато більше зробити у плані боротьби з корупцією. Кращі результати в цій сфері, очевидно, допомогли б вирішити ряд інших важливих проблем країни. Поки що це ще не той випадок.

 

— Коли планується наступний візит моніторингової групи GRECO в Україну, і наскільки реальні для України плани реалізації безвізового режиму з ЄС, доки не виконано рекомендації GRECO з модернізації антикорупційного законодавства?

 

 — У майбутньому буде ще кілька звітів GRECO щодо України, і я сподіваюся на серйозне покращення ситуації на той час, — іншого шляху просто немає. Що стосується питання безвізового режиму з ЄС, то я бачив країни з нижчим, порівняно з Україною, рівнем корупції і з більш розвиненою регуляторною базою у питаннях боротьби з корупцією, які мусили докласти чимало зусиль в антикорупційній сфері, що дозволило б їм отримати безвізовий режим. Україна опиниться в дуже складній ситуації, подавши заявку на отримання безвізового режиму й не маючи серйозних досягнень в антикорупційній сфері, таких як повноцінне виконання рекомендацій GRECO.

 

Україна має звітувати про невиконані рекомендації GRECO найближчим часом. Якою може бути реакція GRECO на скасування всього антикорупційного законодавства в Україні, ліквідацію інституту Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та Бюро з питань антикорупційної політики?

 

 — GRECO незабаром розгляне надану додаткову інформацію до Звіту України про виконання рекомендацій. Якщо досягнуті на час ухвалення звіту результати не будуть актуальними, це, ймовірно, викличе серйозні дебати щодо ситуації і також може призвести до дуже непопулярних (негативних) висновків та рішень GRECO. GRECO просто не може дозволити собі мовчки спостерігати, як у країні, котра є особливо важливою для нас, було скасовано позитивні процеси. Але я все ще сподіваюся, що цього не станеться!