Антикорупційний ресурсний центр
English На головну ВХІД
Спонсори:
USAID
Rule of Law Initiative
Новини

Україна у фокусі зарубіжних ЗМІ

Зарубіжні ЗМІ минулого тижня в коментарях щодо України звернули увагу, зокрема, на такі теми: значення українсько-російських відносин у геополітичному контексті для Східної Європи, розвиток політичної та економічної співпраці між Україною і ЄС, українське питання в рамках Європейської політики сусідства Євросоюзу, повідомляють кореспонденти УКРІНФОРМу.

Видання американської аналітичної компанії Stratfor аналізує, яким є місце України в зовнішній політиці Росії. Автор стверджує, що РФ упродовж останніх кількох років зуміла посилити свій вплив на сусідні країни, до того ж її стратегія постійно "розвивалася та еволюціонувала". Замість застосування силового тиску Москва стала більш гнучкою у взаємодії з прикордонними державами, а Україна - ключовий компонент і ціль цієї еволюції, запевняє автор.

Росія вважає Україну найважливішою для себе державою на терені колишнього Радянського Союзу, йдеться у статті. На думку аналітиків компанії, для цього є кілька причин. Передусім, українська та російська економіки й промислові центри "фактично інтегровані". До того ж, майже 80% російського природного газу експортується до Європи через Україну, а в Криму базується російський Чорноморський флот. Утім, найважливішим є стратегічний фактор, який визначається географічним розташуванням України. Так, за рік перебування при владі чинного Президента України Москва "досягла помітних успіхів у всіх питаннях, які є найбільш стратегічно важливими для РФ". Серед них автор називає рішення України не вступати до будь-яких військових альянсів та продовження строку оренди бази для Чорноморського флоту. До того ж, російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) врегулювала відносини з СБУ, наголошує автор. Ці успіхи забезпечили Росії "більш упевнені позиції" як в Україні, так і в усьому регіоні, йдеться в публікації.

Водночас видання наголошує: Україна продовжила економічне та політичне співробітництво з ЄС та стала членом Європейського енергетичного співтовариства. Російське керівництво не було проти, оскільки має на меті поліпшити відносини з ключовими країнами союзу, пише автор. Тож Росія стала "більш прагматичною та більш схильною до співпраці з Україною в енергетичній сфері" - знизила ціну на газ та досягла з нею домовленостей за кількома спільними енергетичними проектами. Втім, Москва продовжує наполягати на об'єднанні російського "Газпрому" з українським "Нафтогазом", що категорично не влаштовує Київ.

Підбиваючи висновки, американські аналітики зауважують: Київ не передав свого суверенітету Кремлю й не збирається цього робити. Однак, "повний контроль над Україною" і не був метою Москви. "Росія лише прагнула вирішити всі свої стратегічні завдання" та не дала Заходу "утримати тверді позиції в Україні", підсумовується в матеріалі.

На продовження теми російське видання "Газета.ру" зазначає, що серед основних подій і явищ 2010 року перше місце посідає "припинення російсько-українського протистояння". Головний редактор журналу "Росія в глобальній політиці" Федір Лук'янов у авторській колонці написав: перемога В.Януковича на виборах Президента України і подальші події засвідчили, що "гострий конфлікт Москви і Києва в попередні роки носив кон'юнктурний характер". Тож нині все повернулося до норми - тягучий економічний торг і політична лояльність.

Європейський тижневик New Europe надрукував статтю народного депутата України Олександра Фельдмана. На думку автора, попри цілу низку складних викликів, що постали перед Україною, 2010 рік став для неї "роком прогресу". Новобраний Президент В.Янукович відразу взявся за реформи, чого аж ніяк не очікували його критики. Із ненадійної, непослідовної та нестабільної держави Україна стала прогнозованою, має тверду позицію і досягла прогресу, йдеться в публікації.

Серед досягнень називаються налагоджені відносини з Росією та, водночас, інтенсифікація співпраці з ЄС. Автор також аналізує позитивні здобутки у сфері реформування енергетичного сектора, важливі кроки на шляху до подолання корупції в судочинстві, створенні державної адміністрації з питань міграції, у боротьбі з торгівлею людьми та інших сферах. Однак, на його думку, для приведення законодавства у відповідність до вимог ЄС урядові доведеться чимало зробити. До того ж, далеко не всі реформи були популярними і з розумінням сприйняті населенням, пише нардеп. Попри це, після року на президентській посаді Віктор Янукович зберіг стабільний рейтинг підтримки на рівні 45%.

Чеське "Радіо Прага" звертає увагу на проблему, яка постала останнім часом перед консульством Чехії в Києві. Йдеться про так званих "візових посередників", які вдають, ніби співпрацюють з дипустановою. Як зазначається, чеські дипломати готові "вдатися до екстрених заходів", якщо не буде врегульована ця ситуація. "У нас з'явилися скарги українських громадян щодо цих нелегальних процедур, які відбуваються перед нашим консульським департаментом", - розповів у радіоінтерв'ю Тимчасово повірений у справах Чехії в Україні Вітезслав Пивонька. За словами дипломата, незаконні посередники вимагають у людей певні суми коштів за заповнення анкет і продаж страховок, а також продають порядкові номери в імпровізованій черзі. Водночас, як наголосив В.Пивонька, Чехія - одна з п'яти найліберальніших країн у сфері візової політики. У 2010 році показник відмов по візах становив лише 3,44 відсотка по трьох консульствах - у Львові, Києві й Донецьку.

Польське агентство преси (РАР) повідомляє, що у звіті з перегляду східного виміру Європейської політики сусідства (ЄПС) увага Європарламенту зосереджуватиметься, зокрема, на фінансуванні "Східного партнерства", візовій політиці, а також економічній співпраці з країнами-сусідами. Як поінформував польський європарламентарій Марек Сівец, за цей документ ЄП голосуватиме в березні нинішнього року.

За словами чиновника, 26 січня відбудеться перший обмін політичними поглядами між фракціями. "Працюємо таким чином, аби після цієї дати Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле отримав базову позицію Європарламенту на міністерській конференції, яка пройде 1 лютого. Голосування щодо звіту заплановано на березневому засіданні Європарламенту в Страсбурзі",- сказав М.Сівец. Він додав, що на сьогодні є ще багато суперечностей і дилем, які Європарламенту потрібно вирішити.

Політик підкреслив, що у звіті ЄП висловить думку й щодо готовності Спільноти запропонувати окремим країнам Партнерства, які активно здійснюють внутрішні реформи, брати участь в інших політичних проектах ЄС. "Це може бути заохоченням, яке потрібно активно застосовувати, наприклад, щодо України",- висловив думку польський політик.

Джерело: Укрінформ, Наталія Буквич, Юрій Банахевич, Ігор Соловей, Уляна Стельмашова, ВАШИНГТОН-ВАРШАВА-МОСКВА-КИЇВ.