Антикорупційний ресурсний центр
English На головну ВХІД
Спонсори:
USAID
Rule of Law Initiative
Статті

Кордон «втискають» у рамки

Ігор КАЛЄТНІК: Обличчя імпорту посвітлішало, втративши чимало «тіні»

 

Наталія БІЛОУСОВА, «День»  №199, вівторок, 2 листопада 2010

 

Із початку 2010 року Державна митна служба України (ДМСУ) перерахувала до державного бюджету 70 мільярдів гривень, збільшивши свій вклад на 17 мільярдів гривень у порівнянні з минулим роком. «Сторожі» кордону рапортують, що додаткові збори забезпечив «вихід імпорту з тіні». Тим часом бізнес говорить про посилення тиску. Тож, як сьогодні насправді наповнюється державна казна, та як охороняється український кордон? Що буде з ввезенням«секонд-хенду» та експортом зернових? Які «сюрпризи» чекають на бізнес у рамках підготовки оновленого варіанту Митного кодексу? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів сам голова Державної митної служби України (ДМСУ) Ігор КАЛЄТНІК.

— За рахунок чого вдалося збільшити митні відрахування до бюджету на 17 мільярдів гривень?

— Імпортери почали здійснювати декларування в повному обсязі та вказувати в деклараціях реальну митну вартість товару. Так, лише завдяки реальній митній вартості митні платежі зросли в порівнянні з попереднім роком на п’ять мільярдів гривень.

Окрім того, вдалося мінімізували «чорний» та «сірий» потік контрабанди товарів до країни. Тому митні ворота України сьогодні практично закриті для контрабанди. Це підтверджується збільшенням обсягів декларування товарів різних груп. Наприклад, оформлення побутової техніки зросло втричі, а продукції хімічної промисловості — на 32%. До того ж імпортери почали фіксувати в митних деклараціях товари, які раніше, за даними митної статистики, взагалі не перетинали український кордон. Проте такі «неввезені» товари (наприклад, дорогі годинники, брендові речі тощо) без проблем продавалися на внутрішньому ринку. Всі ці фактори вказують на те, що обличчя імпорту посвітлішало, втративши чимало «тіні».

— В яких групах товарів виникає найбільше проблем стосовно встановлення реальної митної вартості при розмитненні на кордоні?

— Сьогодні митна служба оформлює близько 90% всіх товарів за ціною, вказаною в контракті. Тому особливих проблем у нас не виникає.

— За дев’ять місяців бюджет України виконаний з дефіцитом у розмірі 52,8 мільярда гривень, що означає майже повне вичерпання ліміту по дефіциту, відведеного на рік. Тому для успішного виконання бюджету уряду доведеться або позичати кошти (головні міжнародні кредитори України категорично проти «проїдання» бюджетом кредитів), або ж збільшувати плани надходжень для податкової та митної служб. Перед вами вже поставили таке завдання? І чи впораєтеся з ним?

— Нам збільшили план платежів до бюджету. Сьогодні митниця забезпечує 40% усіх надходжень до бюджету. Так, державній казні вже віддали 70 мільярдів гривень. До кінця 2010 року загалом повинні вийти на показник 91 мільярд гривень. Тобто в бюджет потрібно дати ще 21 мільярд гривень. Сподіваюся, що успішно впораємося з цим завданням, бо щоденні надходження митниці зросли в порівнянні з 2009 роком на 100 мільйонів і становлять 350 мільйонів гривень. Зараз загальний товарообіг України складає близько 76 мільярдів доларів, з яких 40 мільярдів — це імпорт і 36 мільярдів — експорт. Тобто зростання імпорту становить 15%, експорту — 23%. Така позитивна динаміка експортно-імпортних операцій свідчить про вихід країни з кризи.

— Митниці збільшили план зборів до бюджету, отже бізнесу слід готуватися до збільшення митної вартості товарів на кордоні?

— Викручувати руки бізнесу ніхто не буде. Але слідкувати за тим, щоб підприємці показували в митних деклараціях реальну вартість та кількість товару, будемо дуже ретельно. Це не залякування, як дехто хотів би подати громадськості, а цивілізоване попередження та встановлення прозорих однакових правил гри.

— Завдання митниці — контролювати не тільки імпорт, але й — експорт. До яких груп експортних товарів є зауваження?

— Україна — експортно орієнтована країна. Тому митниця всіляко сприяє чесним експортерам. Однак, за дорученням глави держави, нещодавно розпочалася широкомасштабна робота з виявлення «дутого» ПДВ. За результатами цієї роботи порушили багато кримінальних справ. Найбільші зауваження стосуються експорту окремих груп виробів із металів (наприклад, прутиків), які вивозилися з України за ціною в десятки, а то й у сотні разів вищою за їхню реальну вартість. На другому місці — експортні поставки транзитних фірм, які намагалися перемістити через кордон фактично повітря. І третя група — експорт зернових, за перевірками якого відкрито шість кримінальних справ. Сьогодні я не бачу особливих проблем з експортом. Ситуація стабілізувалася. Українські експортери почали динамічно працювати на ринках інших країн.

— Чи відбувається сьогодні експорт зернових? Скільки суден із зерном зараз перебуває в морських портах, очікуючи митного оформлення?

— Оскільки експортні квоти ще не розподілені, то й експорт зернових не відбувається. В портах знаходиться 236 тисяч тонн зернових, які опинилися там у момент оприлюднення урядової постанови про введення квотування. Митниця не оформляє їм експортні документи, бо чекає відповідних роз’яснень від Кабінету Міністрів. Адже, з формальної точки зору, — це зерно підпадає під дію постанови уряду про квотування. Але з іншого боку, мабуть, потрібно приймати рішення про експорт цих зернових в рамках виділення їм квот, бо ж кожен день простою в портах приносить колосальні збитки власникам цього зерна.

— У продовження вашої тези про встановлення реальної митної вартості товарів: прокоментуйте нещодавню заяву віце-прем’єра Бориса Колеснікова про те, що імпортні костюми розмитнюються по три-чотири долари за комплект. За словами віце-прем’єра, з цим потрібно щось робити, бо такі дії завдають невиправної шкоди вітчизняним виробникам легкої промисловості. Який вихід з цієї ситуації бачить митниця?

— Я так розумію, мова йде про ввезення «секонд-хенду»?

— Ні, пан Колесніков говорив про ввезення нового одягу.

— Сьогодні нові костюми не розмитнюються за ціною три-чотири долари. У нас навіть такої митної вартості на цей вид товару немає. Якщо говорити про нові речі, то їхня вартість залежить від багатьох факторів (країни постачальника, вартості логістичних витрат, якості товару та інших чинників), але в підсумку все це дає далеко не три-чотири долари.

У березні ж 2010 року, коли я прийшов на посаду голови ДМСУ, то, дійсно, застав розмитнення пари взуття за 50 центів, а одного костюму — за три-чотири долари. Тоді були величезні проблеми з оформленням м’ясної продукції, риби, а велика кількість товарів взагалі була відсутня в базі митної статистики. Тобто система була розбалансована: кожна з 46 регіональних митниць проводила митне оформлення так, як їй забагалось. І це створювало в країні суцільний неконтрольований ринок товарів, який ѓрунтувався на особистих домовленостях посадової особи з конкретним бізнесменом. Зараз, на мій погляд, вдалося стабілізувати ситуацію на західному кордоні, в Одесі та Іллічівському порту. Нам вдалося створити надійну та ефективну систему протидії контрабанді.

Однак існує інша проблема: величезна спекуляція на внутрішньому ринку, бо ж ціна фруктів у продажу відрізняється в шість разів від задекларованої в митній декларації з урахуванням логістичних витрат та сплачених податків. Але для вирішенням цього питанням необхідно розробити інший ефективний механізм.

— Ви маєте на увазі Антимонопольний комітет?

— Не тільки. Один з варіантів — надання митниці права проведення пост-аудиту, який закладено в проекті Митного кодексу. Цей механізм надає митниці право протягом трьох років перевіряти законність будь-якої зовнішньоекономічної операції, і в разі виявлення порушень із митною вартістю, вона зможе донараховувати суб’єкту-порушнику податки.

— А чому ви впевнені, що такий пункт підтримають депутати, серед яких сьогодні за сумісництвом є успішні бізнесмени?

— Якщо український бізнес хоче легально працювати, то потрібно переходити на цивілізовані правила гри. У світі цей механізм працює — і ніхто не нарікає, що він шкідливий. Він може не сподобатися, але тільки нечесним підприємцям, які хочуть занижувати митну вартість, неповністю декларувати ввезені товари тощо.

— Які ще позиції Держмитслужба буде відстоювати до кінця в оновленому проекті Митного кодексу? І коли документ може бути прийнято в першому читанні?

— Держмитслужба спільно з парламентським комітетом із питань податкової та митної політики протягом чотирьох місяців відпрацьовували зміни до цього документу. На останній колегії в ДМСУ проект презентували та обговорили його деталі. І після цього наступного дня комітет вніс Митний кодекс на розгляд у парламент.

Стосовно термінів я погоджуюся з головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Віталієм Хомутинніком в тому, що зміни до Митного кодексу в першому читанні можуть прийняти ще до кінця 2010 року. Адже саме цей парламентський комітет, який є профільним в контексті законодавчого забезпечення здійснення митної політики, прийматиме рішення щодо оптимального періоду внесення Митного кодексу на розгляд Верховної ради України. Очікую, що його прийняття буде простішим, аніж податкового, бо Митний кодекс готувався на основі розробленого в 2002 році проекту кодексу, який схвалила Всесвітня митна організація. Крім того теперішній варіант кодексу враховує пропозиції бізнесу, він готувався у відповідності з вимогами Кіотської конвенції та з урахуванням останніх змін міжнародного митного законодавства. Тобто оновлений Митний кодекс відповідає викликам часу і він значно спростить чесним підприємцям процедуру перетину кордону.

Зокрема, Митним кодексом спрощуються митні процедур, скорочується вплив людського фактора на митне оформлення. Ще пропонується скоротити кількість контролюючих органів на кордоні. Сьогодні в пункті пропуску експортерів та імпортерів перевіряють фітосанітари, екологи, карантинна служба тощо. І насамкінець митник ставить свою печатку, яка засвідчує його відповідальність (в тому числі кримінальну, якщо його дії призведуть до завдання державі збитків). При цьому ніяких лабораторій чи заборів аналізів у митних пунктах пропуску немає. Всі контролюючі органи перевіряють тільки документи. А це може зробити й сам митник. Тому в Митному кодексі пропонуємо замість дев’яти контролюючих органів залишити на кордоні тільки два (митників та прикордонників), передавши при цьому функції здійснення первинної документальної перевірки митнику. Але в разі необхідності може проводитися розширений аналіз, який проводитиметься із залученням потрібних фахівців. Таким чином час митного огляду та оформлення зменшиться до чотирьох годин (по дві години кожен етап). Подібним шляхом пішла Європа та багато країн СНД.

— А в кодексі прописана кримінальна відповідальність працівників митниці за порушення та хабарі?

— Ні, бо тільки Кримінальний кодекс подає перелік критеріїв, за якими дії посадових осіб підпадають під визначення кримінального злочину. Невиконання ж митником нормативних документів ДМСУ без завдання державі збитків, вважається дисциплінарним проступком чи порушення закону про державну службу, що тягне за собою відповідні стягнення, аж до звільнення.

— А пункт про оперативно-розшукову діяльність додали до тексту оновленого Митного кодексу?

— Ні. Хоча мені відомо, що кілька народних депутатів будуть ініціювати внесення цієї ідеї в текст кодексу під час другого читання.

— Яка ваша позиція стосовно «секонд-хенду»: забороняти чи ні? Чи передбачено в проекті Митного кодексу норму про заборону його ввезення?

— На мій погляд, забороняти ввезення «секонд-хенду» зараз не варто, бо досить великий відсоток українців одягається в такий одяг. Тому відповідного пункту немає і в змінах до Митного кодексу. Можливо, до такого кроку слід вдатися пізніше, коли вітчизняна легка промисловість почне шити дешевий одяг та взуття для задоволення споживчих потреб внутрішнього ринку.

Зараз головне завдання для митної служби — встановити реальну митну вартість «секонд-хенду» та прослідкувати, щоб під його виглядом не завозили новий та дорогий брендовий одяг.

— Наскільки пропонуєте збільшити митну ставку для «секонд-хенду»?

— Спільно з парламентським комітетом з питань податкової та митної політики до кінця тижня детально опрацюємо питання встановлення дійсної митної вартості «секонд-хенду». За попередніми розрахунками коригування вартості вживаного одягу передбачається здійснювати на рівні 1,5—3 доларів за кілограм. З урахуванням обсягів імпорту таких товарів, плануємо, що бюджет додатково отримає більше 300 мільйонів гривень митних платежів.

— Кожен новий керівник Держмитслужби говорить про спрощення митних процедур для чесного бізнесу. Так, ваш попередник обіцяв запровадити «білі», «зелені» та «чорні» списки. Наскільки відомо «Дню», ви проти такого підходу і готуєте свій варіант поділу на чесних і нечесних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Розкажіть про нього.

— За старими списками до числа «білих» входило 400 суб’єктів, які мали б проходити спрощену процедуру митного оформлення та догляду. Проте, крім іміджевої вигоди (належачи до цих списків, їм було простіше вести діалог з іноземними компаніями та підписувати з ними контракти) ніякого реального спрощення перетину кордону вони не отримали.

Зараз я пропоную в рамках реалізації Концепції реформування митної системи та внесення змін до Митного кодексу спростити митні процедури для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Сьогодні в митній службі зареєстровано 96 тисяч суб’єктів експортно-імпортної діяльності. Реально працює 34 тисячі, з яких 5% дають 90% всіх податків до держбюджету. Держмитслужба пропонує визнати всіх 96 тисяч суб’єктів «білими», а далі відслідковувати хто, за якими правилами буде працювати, перетинаючи кордон — і на основі цих даних робити висновки на майбутнє. Якщо будуть виявлені порушення при перетині кордону, то їх фіксуватимуть у спеціальну базу порушень.

— На основі яких критеріїв визначатимете кого ж відносити до таких «чорних» списків?

— Враховуватиметься порушення митного законодавства (але не всі, а тільки ті, які тягнуть за собою значні наслідки для держави), відкриття проти підприємця чи підприємства кримінальних справ за контрабанду. Інформація про порушника (прізвище, ідентифікаційний код, номер автомобіля, брокер, який проводи митне оформлення тощо) буде вноситися в спеціальні списки, з яких формуватиметься повна база даних про потенційних порушників. Це будуть ті ознаки, які сигналізуватимуть «червоним» на екрані комп’ютера, коли інспектор митниці перевірятиме документи чергового суб’єкта, який здійснюватиме експортно-імпорту діяльність. Тоді такий підприємець вже не може розраховувати ні на спрощений контроль, ні на відсутність огляду. Інспектор буде зобов’язаний провести цілий комплекс дій, щоб убезпечити ризик повторення неправомірних дій на кордоні.

— В Митному кодексі передбачено механізм боротьби з корупцією?

— Механізми подолання корупції визначають законодавчі акти з протидії корупції. У Митному кодексі визначено тільки потенційні напрямки виникнення корупційного діяння.

— Вибачте за прямоту, але експерти називають митну систему однією з найкорумпованіших в країні. Що можна з цим робити?

— Коли говорять, що корупція десь більше, а десь менше з’їла державний механізм, у мене виникає одне прохання — давайте не будемо порівнювати. Корупцією хворіє вся держава, і вона роз’їдає усі сфери життя. Корупція, як радіація: вона всюди, але побачити та доторкнутися до неї не можна.

Із березня 2010 я розпочав боротьбу з корупцією в митниці. Так, уже звільнено 140 осіб (начальників відділів, заступників начальників митниці, інспекторів), неправомірні дії яких завдали збитків держави. Тобто митниця починає очищуватися від корупціонерів.

— Ви тривалий час працювали з питаннями корупції. Як вважаєте, де шукати причини тотальної корупції, яка просто роз’їдає всі сфери суспільства?

— На мій погляд, корупція породжена не ментальними факторами. Вся проблема в тому, що в країні була розбалансована система влади, а чиновники перестали дотримуватися букви закону, виконуючи свої службові обов’язки. Це потрібно виправляти. На мій погляд, цьому сприятиме завершення роботи над удосконаленням антикорупційного законодавства, яке повинно вступити в дію з першого січня 2011 року.

— На останньому засіданні митної колегії презентували дворічну концепцію з реформування митної системи України. На виконання 60 першочергових завдань з неї відвели півроку. Вам не здається, що ці терміни надто оптимістичні: завдань багато, часу — обмаль? Адже, наприклад, «Електронну митницю» (одне з завдань) в Україні впроваджують давно, але переважно — на словах?

— На мій погляд, півроку достатньо для кардинальної зміни митної системи України. Стислі терміни на впровадження цієї концепції якраз і свідчать про серйозність наших намірів швидко провести заявлені реформи. Якби на концепцію відвели 20 років, то було б зрозуміло, що реформування загубиться на півдорозі.

Головним наслідком реформування для людей мають бути комфортні умови перетину кордону, відсутність хамства, належна інфраструктура; для бізнесу — нормальний прибуток та прозорий режим роботи з митницею; для держави — стабільне наповнення казни та встановлення жорсткого контролю за контрабандою.

Тепер про «Електронну митницю». На її впровадження необхідно 1,4 мільярда гривень. У 2010 році виділили тільки 20 мільйонів. Крім того, її створення стримується й іншим фактором — потрібно завершити створення центру сертифікації електронних ключів та перехід державних органів на електронне декларування. Сьогодні митна служба України готова працювати в електронній формі, але здійснювати електронне декларування з нами готові тільки чотири державних органи: Держлісгосп, НКРЗ, Мінекономіки та Міноборони.

— А як стимулюватимете інші відомства?

— Я направив листа до Кабінету Міністрів України з проханням доручити цим органам у терміновому порядку забезпечити технічні та електронні можливостей для приєднання до програми, за якою працює «Електронна митниця».

Оцініть цю статтю: Сподобалась Не сподобалась
 
Ім'я
Коментар